З нагоди відзначення Міжнародного Дня рідної мови 22 лютого в Українському ЗЗСО І-ІІІ ст. було проведено мовну вікторину «Подорож океаном рідної мови». Метою цього заходу було виховання культури мовлення учнів, любові до рідної мови, рідного краю, його традицій. Участь у змаганнях знавців рідної мови взяли учні середніх та старших класів. Серед завдань - конкурси «Народ скаже, як зав`яже», «Знавці приказок та прислів`їв, фразеологізмів», гра «Мовне асорті» , «Скажи без затримки» , «Словникар», «Всезнайко» та ін. Протягом заходу звучали українські народні пісні та поезії, гуморески, жарти, загадки-шаради, які розширювали знання про красу і багатство рідної мови.
10 лютого був проведений показовий урок з української літератури у 7 класі ( Тема. Богдан Лепкий. «Мишка (казка для дітей: малих і великих)». Актуальні морально-етичні проблеми у творі. - вчитель Карпенко Л.І.)
Людські відносини настільки багатогранні, що часто одна і та ж людина може в один і той же день виступати в ролі скандаліста, пригнічуючи індивідуальність та гідність іншого, і сам стати жертвою. Важливо усвідомлювати і аналізувати свої вчинки при спілкуванні з іншими, щоб вчасно зупинити конфліктну людину або зупинитися самому.
В рамках акції «16 днів проти насилля» психолог Лобода Ірина Михайлівна провела з дітьми годину спілкування «Конфлікт! Уникай його!»
6 Грудня — це свято пам’яті тисяч відважних воїнів, які віддали свої життя за незалежність, волю, суверенність та неподільність нашої держави. Ніколи не забути нам героїчних подвигів наших прадідів в ім’я України, їх щирої любові до рідної землі та безмежної відданості своїй Батьківщині.
Проте День Збройних сил України — це насамперед свято на честь тих, хто нині захищає територію нашої країни від ворогів, піклується про безпеку та зміцнення обороноздатності Української держави. Це свято хоробрих військовослужбовців, завдяки незламному духу яких наша країна досі лишається суверенною незалежною державою.
В школі проведено конкурс малюнків, тематичні години спілкування.
Збройні сили України —
Слава, гордість, міць країни!
Захищають мир, свободу
Служать рідному народу!
Щира шана і подяка
Голодомори… Нестерпний біль спричиняє перша складова слова, а уявити, що таке можна було заподіяти навмисно для знищення мільйонів людей… Але це сталося! Як не жахливо навіть згадувати про це, але ми мусимо. Мусимо, щоб віддати шану закатованим голодом людям, дати історичну оцінку діям тодішньої «народної влади», усвідомити наслідки жахливих лихоліть, а головне — навчитися розуміти найменші спроби «великих людей» досягти «великих цілей» ціною життя дитини, людини, нації.
Схиліться! Свічку запаліть.
Хто у молитві, хто у серці чуйте,
Як кам’яніє краю біль століть.
Навіки до тридцятих ми прикуті.