Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина,
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Під таким девізом у січні 2021 року проведено шкільний етап Всеукраїнської фотовиставки до Дня Соборності України «Україна – це ми!». Фотовиставка започаткована Міністерством освіти і науки України й Українським державним центром національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді. Проводиться з метою активізації національно-патріотичного виховання учнівської молоді, формування в учнівської молоді активної життєвої позиції, готовності брати участь у суспільному і культурному житті України та охоплює учнівську молодь.
Роботи Журби Тараса, Співак Поліни, Потеряйка Станіслава, Рудяк Дарини та Мельник Дарьї надіслано на ІІ етап Всеукраїнської фотовиставки до дня Соборнсті України «Україна-це ми»
День пам`яті жертв голодомору - одна з найскорботніших дат, про яку не повинен забувати жоден українець.
У зв’язку з 87- роковинами Голодомору 1932-1933 років у Харківській ЗОШ І-ІІІ ст. було проведено такі заходи:
1. Оформлення стенду « Геноцид українського народу».
2. Виховні години:
- Перегляд мультфільму « Голодний дух» 1клас.
- Україна пам’ятає Голодомор.- 2 клас
- Короткометражний фільм «Червоне намисто» -3 клас
- «Хлібом славиться земля» - 4 клас
-«Жнива скорботи» - 5 клас
-«Рік 1933 – вічна пам`ять» - 6 клас
-«Замордовані голодом» - 7 клас
- «Україна пам’ятає » 8-10 клас
- « Свічка надії « ГПД Співак О.М.
3. Відеоекскурсія Національним музеєм Голодомору-геноциду для учнів 8-11-х класів, яка відбулася через платформу ZOOM.
4. Участь у загальнонаціональній хвилині мовчання та Всеукраїнській акції “Запали свічку”.
Холод. Пустка. Тридцять третій…
Вождь народів на портреті.
В хаті голод. Плач лунає.
Маму тихо син благає:
- Мамо, мамочко, матусю,
Я померти так боюся.
Мені б хлібця зовсім трішки -
Встав би я тоді на ніжки
Мати сльози утирає,
Худе тільце пригортає
- Ой, кровиночко рідненька,
Як би ж знала твоя ненька,
Що будеш ти так страждати,
В мене їстоньки благати
Я ж пшеничку доглядала,
У снопи її в’язала
Був у всіх врожай багатий
Та достаток в кожній хаті
І корівоньку я мала,
Молочко тобі давала
Прийшли іроди прокляті-
Стало пусто в нашій хаті
Геть усе позабирали,
Що змогли, повигрібали,
А тепер моя дитина
На моїх очах і гине
Зачекай, мій милий сину,
Ось піду до Василини,
Може дасть, хоча б краплину
Молочка для тебе, сину
На коліна припадала,
Так просила, так благала
Жінка, правда, пожаліла,
То ж назад, мов птах, летіла
- Сину, глянь сюди, маленький,
Що принесла тобі ненька
Тихо спить дитятко босе –
Більше їстоньки не просить
Гірко мати заридала,
Руки в відчаї ламала:
- Боже! Чом ти нас покинув?
Чом забрав мою дитину?
Холод. Пустка. Тридцять третій…
Вождь народів на портреті.
Тихо. Мати заніміла.
В вічність з сином одлетіла.
Плетенцова Олена
4жовтня 2021 року рівно 6 років як загинув справжній герой та захисник України Володимир Кунденко.
» Подвиг твій у бою за Вітчизну свою кожен з нас хай завжди пам»ятає «
ВІЧНА СЛАВА ГЕОЮ УКРАЇНИ!
Харківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів
